17 квітня відбулося засідання Наукової ради Проблемної ключової лабораторії фізики високих енергій (далі — Ключова лабораторія), яка була утворена з ініціативи Держінформнауки у 2013 році з метою сприяння подальшому розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та Європейською організацією.
На засіданні члени Наукової ради заслухали звіти про результати виконання першого етапу 11 науково-технічних робіт у рамках діяльності ключової лабораторії.
За оцінкою експертів, завдяки науковим дослідженням у рамках ключової лабораторії її учасниками за короткий період було отримано змістовні наукові результати у галузі фізики високих енергій. Зокрема, ТОВ «Світлодіодні технології України» проведено аналіз основних властивостей та обґрунтовано вибір конструкційного матеріалу для комутаційних плат — лакофольгового діелектрика ФДМ-А, визначено вихідні дані та вимоги для створення нових детекторних модулів для експериментів у галузі фізики високих енергій.
У Київському національному університеті ім.Т.Шевченка в результаті виконання 1 етапу науково-технічної роботи в рамках діяльності ключової лабораторії створено алгоритми та програмні моделі для одночіпових та багаточипових детекторних панелей на основі мікроструктурних газових детекторів типу Micromegas/Ingrid. Проведені порівняння розрахованих величин з отриманими експериментально можуть бути використані для визначення завдань майбутніх експериментів ЦЕРН.
Інститутом теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та ЦЕРН (колаборації ALICE та NA61/SHINE) проведено дослідження сильно взаємодіючої матерії, що утворюється у зіткненнях адронів та ядер при високих енергіях на прискорювачах Ц. Фундаментальні дослідження проводилися у трьох напрямках: розвиток теоретико-польових наближень до дослідження сильновзаємодійної матерії; феноменологія кварк-глюонної, гадронної та ядерної матерії; обробка, аналіз експериментальних даних та моделювання процесів у детекторах та процесів взаємодії важких іонів. Вченими Інституту було досліджено дві моделі чотирикваркової взаємодії, які суттєво відрізняються поведінкою їх кореляційних довжин у тому, що стосується кваркової конденсації. Виявлено, що кваркові конденсати, проте, є чутливими до взаємодій в інтервалі значень констант зв’язку, цікавих для додатків. Запропоновано статистичну модель народження дивних частинок у рамках канонічного ансамблю та прогнозувалося для майбутніх експериментів колаборації NA61 у ЦЕРНі на прискорювачі SPS. За результатами фундаментальних досліджень опубліковано та направлено до друку 12 статей у таких журналах, як Nucl.Phys. B, arXiv, Phys. Rev. C.
Враховуючи появу нового покоління прискорювачів, таких як, наприклад LHC CERN (Швейцарія), різке збільшення радіаційного навантаження при опроміненні детекторів, що використовуються на таких установках, дуже актуальною стала тема пошуку нових неорганічних сцинтиляційних матеріалів для використання в детекторах Великого адронного колайдера зі збільшеною світністю, яку виконував у межах діяльності ключової лабораторії Інститут сцинтиляційних матеріалів.
Проекти в галузі фізики високих енергій висувають ряд жорстких вимог до властивостей сцинтиляторів. В першу чергу це малий час світіння, висока радіаційна стійкість, достатня сцинтиляційна ефективність і прозорість матеріалу до сцинтиляційних фотонів. На 1 етапі науково-технічної роботи Інститутом проведено дослідження оптичних, сцинтиляційних властивостей та радіаційної стійкості матеріалу, який планується використовувати як основу композиційних сцинтиляторів, показано можливість створення радіаційно-стійких сцинтиляційних систем та перспективність їх використання для детекторів Великого адронного коллайдера.
Основним завданням проекту, який також виконувався в рамках діяльності ключової лабораторії Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут», була участь у розподіленій обробці інформації, акумульованій в експерименті CMS на Великому адронному колайдері в ЦЕРНі (Женева).
Використовуючи ресурси спеціалізованого обчислювального комплексу ННЦ «ХФТІ» — Т2-центру (T2_UA_KIPT), що є активним елементом обчислювальної грід-інфраструктури експерименту CMS, дослідниками було отримано для обробки даних з Великого адронного коллайдера, створено та відпрацьовано конкретні алгоритми аналізу Комп’ютерне моделювання експерименту CMS. Підтримка цього проекту забезпечить подальшу участь України у дослідженнях у галузі фізики високих енергій та елементарних частинок на Великому адронному колайдері.
За результатами обговорення Наукова рада схвалила результати виконання 1 етапу наукових досліджень у галузі фізики високих енергій у рамках діяльності ключової лабораторії та рекомендувала продовжити дослідження, спрямовані на реалізацію міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та ЦЕРН.